Антарктичний експеримент австралійських учених пішов не за планом, однак у підсумку приніс несподівані та унікальні наукові результати. Дослідження, проведене Австралійським національним науковим агентством CSIRO, дало змогу отримати нові дані про стан антарктичних льодовиків та вплив кліматичних змін.
У межах експерименту вчені запустили автономний підводний робот, який мав досліджувати льодовик Тоттен. Апарат був оснащений датчиками температури та солоності води і мав кожні десять днів спливати на поверхню для передавання даних через супутник. Подібні зонди широко застосовують в океанографії та кліматичних дослідженнях.
Однак під час місії сильні течії віднесли підводний апарат від запланованого маршруту. Замість льодовика Тоттен зонд опинився під льодовиком Денман — одним із найважкодоступніших регіонів Антарктиди. Через це команда тривалий час вважала апарат втраченим. Несподівано через дев’ять місяців робот знову з’явився на поверхні. Найбільше вчених здивували дані, які він зібрав за час автономної роботи. Апарат продовжував вимірювати температуру та солоність води від морського дна до основи шельфових льодовиків Денмана та Шеклтона, навіть перебуваючи під товщею льоду. Оскільки зонд не міг вийти на поверхню для зв’язку із супутниками, кожна спроба спливання завершувалася зіткненням із шельфовим льодовиком. Водночас ці зіткнення дозволили отримати унікальні дані про глибину льодовикового шельфу, які раніше були недоступні для дослідників. Після повернення апарата вчені змогли зіставити отримані вимірювання з супутниковими даними та відтворити маршрут руху зонда. Загалом за час місії було зібрано 195 профілів температури та солоності води. Результати дослідження показали, що шельфовому льодовику Шеклтона наразі не загрожує активне танення через теплі океанічні води. Водночас під льодовиком Денман виявлено теплу воду, яка сприяє його інтенсивному таненню. За оцінками вчених, руйнування лише цього льодовика потенційно може призвести до підвищення рівня Світового океану приблизно на 1,5 метра.
Дослідники зазначають, що виявлення таких зон ризику має критичне значення для розуміння наслідків зміни клімату. За їхніми словами, під час експерименту вдалося зафіксувати ознаки досягнення точки неповернення для окремих процесів танення льоду, що створює загрозу для прибережних територій у всьому світі.
