Значна частка тіньового сектору в економіці України знову опинилася в центрі уваги міжнародних партнерів. За оцінками Міжнародний валютний фонд, масштаби неофіційної економічної діяльності залишаються суттєвими, що впливає на наповнення бюджету та ефективність податкової системи. Це питання стає предметом активного діалогу між українською владою та донорами щодо можливих змін у фіскальній політиці, механізмів адміністрування податків і посилення контролю за фінансовими потоками.
Голова Національний банк України Андрій Пишний в інтерв’ю STERNENKO наголосив, що нині триває формування нової програми співпраці з МВФ. Попередні домовленості базувалися на макроекономічному сценарії, який передбачав трирічну тривалість повномасштабної війни. Проте реалії безпекової ситуації змушують переглядати прогнози та враховувати інші варіанти розвитку подій, що безпосередньо впливає на обсяг зовнішнього фінансування.
Пишний зазначив, що для МВФ ключовим залишається питання спроможності України самостійно фінансувати сектор безпеки та оборони, а також зменшувати бюджетний дефіцит. За оцінками фонду, в Україні зберігається значний обсяг тіньової економіки, а одним із чинників її підтримки є чинна модель використання ФОПів, яка в окремих випадках застосовується для мінімізації податків.
Голова НБУ підкреслив, що дискусія щодо податкових змін ведеться не між Нацбанком і МВФ, а безпосередньо між урядом України та фондом. Він назвав цю розмову складною, але необхідною, з огляду на масштабні видатки держави.
За словами Пишного, сьогодні витрати на оборону і національну безпеку становлять близько 70% усіх надходжень до бюджету. Значна частина фінансування забезпечується за рахунок внутрішніх ресурсів — облігацій внутрішньої державної позики та фіскальних зборів.
Водночас очільник НБУ наголосив на принциповій позиції щодо недопущення емісійного фінансування дефіциту бюджету. Він нагадав, що у 2022 році Україна була змушена вдатися до емісії, однак уже з 2023 року стратегічною метою стало повне згортання такого механізму. Цю політику вдалося зберегти у 2024 та 2025 роках, і аналогічне завдання стоїть перед владою і на 2026 рік.
«Війна триває, а разом із нею зростають і ризики. Війна — це завжди дуже дорого», — підсумував Пишний, наголосивши на необхідності пошуку внутрішніх ресурсів для стабільного фінансування сектору безпеки без шкоди для макроекономічної стабільності.