Будинки шириною менш як один метр здаються архітектурним жартом, проте в реальності вони можуть мати повноцінну кухню, санвузол і навіть зону відпочинку. У різних країнах світу реалізовано проєкти, які доводять: обмежений простір — не перешкода для створення комфортного житла. Такі споруди давно перетворилися не лише на домівки, а й на туристичні принади та символи сміливого інженерного мислення.
Одним із найвідоміших прикладів є Keret House у Варшаві. Його ширина в найвужчому місці становить приблизно 72 сантиметри. Будівлю зведено у проміжку між двома багатоповерхівками, і попри мініатюрні розміри, всередині передбачено спальне місце, робочу зону, кухню та душ. Простір організовано вертикально, а світлі кольори й прозорі елементи допомагають уникнути відчуття тісноти.
Польський будинок офіційно вважається найвужчим житловим будинком у світі. У найширшому місці він сягає півтора метра, а у найвужчому — менше метра. Всередині є спальня, кухня та ванна кімната. Японський “будинок-трикутник” у найвужчому місці має лише близько 60 сантиметрів. Він багатоповерховий, і кожна квартира обладнана кухнею та ванною. Японці відомі своєю здатністю ефективно використовувати кожен сантиметр простору. Іспанський будинок із фасадом трохи більше метра свого часу був повноцінним сімейним житлом. Назва перекладається як “вузька”. Лондонська споруда завширшки 1,8 метра в найтіснішому місці має довгу історію. У XIX столітті тут була художня майстерня, нині це популярна архітектурна пам’ятка міста. Американський “худий будинок” у районі Маронек побудували ще в 1932 році. За майже сто років він зберігся і потрапив до національного реєстру історичних місць США. Його ширина — близько трьох метрів.
Усі ці будівлі з’явилися не від хорошого життя, а як відповідь на нестачу міського простору чи особливості земельних ділянок. Кожна з них демонструє, що нестандартні умови іноді породжують найцікавіші архітектурні рішення.