Молекулярні дослідження старіння вказують на те, що біологічні зміни не відбуваються плавно протягом життя, а проявляються двома яскраво вираженими піками — приблизно у 44 та 60 років. Висновки ґрунтуються на масштабному дослідженні, опублікованому в Nature Aging, де взяли участь 108 дорослих, які регулярно надавали біологічні зразки для аналізу.
Вчені проаналізували понад 135 тисяч різних біомаркерів, серед яких були РНК, білки, ліпіди та компоненти мікробіому, що дало змогу детально відстежити молекулярну картину старіння. Отримані дані демонструють, що старіння характеризується нелінійною динамікою: організм переживає значні зміни у конкретні періоди життя, а не рівномірно протягом часу.
Близько 81% досліджених молекул змінювали концентрацію на одному або обох етапах. Перший пік асоціювався з метаболізмом ліпідів, кофеїну та алкоголю, а також із ризиками серцево-судинних захворювань. Другий пік стосувався метаболізму вуглеводів, імунної регуляції та функції нирок, що може пояснювати різке зростання частоти окремих патологій після певного віку.
Попри зв’язок середини 40-х років із перименопаузою, подібні зрушення спостерігали й у чоловіків. «Ймовірно, існують інші, більш значні фактори», — підкреслила Сяотао Шень. Автори визнають обмежений розмір вибірки та потребу в ширших когортних дослідженнях. Старіння постає як фазовий процес із критичними періодами біологічної перебудови.