4–5 лютого в Абу-Дабі відбудеться новий раунд переговорів між Росією, Україною та США, що мають на меті знайти шляхи до завершення війни в Україні. Однією з основних тем зустрічі стануть гарантії безпеки для України в разі можливого припинення вогню. Цей раунд переговорів має велике значення для майбутнього регіону, оскільки він може визначити основні умови для відновлення миру після тривалого конфлікту.
За інформацією, наданою The Financial Times з посиланням на джерела, знайомі з ходом переговорів, Україна узгодила з міжнародними партнерами механізм реагування на можливі порушення угоди про перемир’я з боку Росії. Йдеться про створення багаторівневої та скоординованої системи відповідей, яка залучатиме Європу та США до активного контролю за виконанням мирних угод і застосування санкцій або інших заходів у разі порушення Росією зобов’язань.
За даними видання, відповідні пропозиції обговорювалися під час зустрічей українських, американських та європейських політиків у грудні в Парижі та в січні в Києві. Механізм передбачає чітку послідовність дій у разі порушення режиму припинення вогню з боку Росії. Першим етапом має стати дипломатичне попередження. Якщо це не дасть результату, Україна отримує право на військову відповідь з боку Збройних сил для припинення порушень. У разі подальшої ескалації запускається друга фаза — втручання сил так званої «коаліції охочих», до якої входять низка країн ЄС, а також Велика Британія, Норвегія, Ісландія і Туреччина. Третій рівень реагування, за інформацією джерел, може бути задіяний протягом 72 годин і передбачає скоординовану військову відповідь за участю сил, підтримуваних Заходом, включно з американськими.
У рамках запропонованих гарантій безпеки, які мають увійти до мирної угоди з 20 пунктів, Велика Британія та Франція нібито погодилися розмістити свої війська та озброєння на території України. Європейські сили стримування мають забезпечувати безпеку в повітрі, на морі та на суші після припинення вогню, тоді як США нададуть розвідувальну та логістичну підтримку. Окремо американська сторона запропонувала використання високотехнологічних систем моніторингу вздовж лінії фронту протяжністю близько 1400 кілометрів. Цей елемент вважається ключовим для контролю за дотриманням умов перемир’я та запобігання його порушенням. Питання гарантій безпеки раніше неодноразово порушував президент України Володимир Зеленський. Під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у грудні в Мар-а-Лаго він обговорював готовність Вашингтона надати Україні конкретні зобов’язання. Згодом Зеленський заявляв, що гарантії безпеки вже погоджені «на 100%», і Київ очікує лише на їх формалізацію.
Хоча більшість деталей не розкривається публічно, Зеленський раніше порівнював запропоновані гарантії з принципами статті 5 НАТО, за якими новий напад Росії спричинить колективну відповідь союзників. Також важливим елементом гарантій він називав наявність 800-тисячної української армії, забезпеченої західною зброєю та підготовкою. Водночас залишається дискусійним питання термінів дії таких гарантій. За даними журналістів, Трамп пропонував 15 років, тоді як Україна наполягає на 50-річному терміні. Росія, зі свого боку, відкидає ідею гарантій безпеки та наполягає, що припинення вогню можливе лише після досягнення всеосяжної мирної угоди. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров уже заявив, що іноземний миротворчий контингент в Україні стане «законною військовою ціллю», а запропоноване Києвом перемир’я Кремль вважає неприйнятним.
Попри це, 2 лютого Дональд Трамп заявив, що мирні переговори між Україною та Росією мають шанси на успіх. Однак майже одразу після цих заяв Росія знову завдала масованого удару по енергетичній та цивільній інфраструктурі України.