Кремль не просто вводить цензуру — він закладає основи нової державної ідеології, що базується на пропаганді, придушенні критики та формуванні культу війни. Про це свідчать нещодавні заяви прессекретаря Володимира Путіна Дмитра Пєскова, які проаналізував Інститут вивчення війни (ISW).
Виступаючи перед прокремлівськими ЗМІ, Пєсков фактично визнав: військова цензура — не тимчасовий захід, а довгостроковий інструмент режиму. За його словами, “поточна ситуація” потребує суворого контролю за інформацією, а ті медіа, які раніше дозволяли собі критикувати державу, були “помилкою”.
Пєсков прямо заявив, що вважає доречною політику усунення ЗМІ, незгодних із лінією Кремля, та високо оцінив зростання так званого “патріотичного контенту”, що нібито формує “гордість за Росію”.
На перший погляд, Кремль прагне “м’якшої” інформаційної політики, проте на практиці це означає лише маскування пропаганди під “нейтральні” джерела. Аналітики ISW не сумніваються: заяви Пєскова — це черговий сигнал, що режим не планує відмовлятися від цензури навіть після завершення війни.
Ще у 2024 році Пєсков натякав, що “свобода інформації” можлива лише після виходу з фази “гострого запалення” — себто війни. Але така риторика лише підкріплює намагання Кремля уникати прямого визнання широкомасштабного військового конфлікту, замінюючи терміни і відвертаючи увагу від реальності.
З 2022 року Росія системно знищує вільний інформаційний простір: блокує доступ до незалежних платформ, ліквідує опозиційні видання, переслідує авторів незалежних Telegram-каналів. Це — спроба побудувати повністю контрольоване середовище, де критика влади прирівнюється до зради, а сумнів — до “інформаційної диверсії”.
Аналітики ISW зазначають, що паралельно Кремль розбудовує ідеологічну вертикаль — від медіа до освітніх установ. Вона базується на російському націоналізмі, звинуваченнях Заходу у “спробах знищити державу”, героїзації ветеранів армії, що веде агресивну війну проти України.
“Кремль створює довгострокову інфраструктуру інформаційного контролю, спрямовану на молоді покоління, щоб зробити їх менш схильними до критичного мислення щодо рішень влади“, — йдеться в дослідженні ISW.
Сьогоднішня ставка на “патріотичні медіа”, військове виховання в школах, пропагандистські молодіжні організації — це не просто тимчасові інструменти, а фундамент нової авторитарної ідеології. Усе це відбувається під гаслом “любові до батьківщини”, але з єдиною метою — закріпити владу за будь-яку ціну.
