Новий командир 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Олександр Охріменко очолив частину в один із найважчих періодів її бойової діяльності. Він розповів, що після 27 вересня бригада перебувала в надзвичайно напруженій обстановці, особливо на флангах, що значно ускладнювало утримання Вугледару.

“Фактично, це було тактичне оточення. Евакуація, поповнення боєприпасів і підхід резервів стали практично неможливими”, – зазначив Охріменко в інтерв’ю для “Главкому”. За його словами, на 27-28 вересня російські війська вже активно впливали на українські позиції вогнем, використовуючи навіть великокаліберну зброю.

Охріменко визнав, що з тими силами та засобами, які були в його розпорядженні, утримання Вугледару стало неможливим. “Ситуація на півдні Донбасу змінилася до кінця вересня таким чином, що утримання міста втрачало своє стратегічне значення”, – додав він.

Комбриг пояснив, що після аналізу обстановки, зокрема і сил противника, стало зрозуміло, що перевага ворога була значною. Російські війська на цій ділянці фронту включали 36-ту та 39-ту мотострілецькі бригади, 57-му бригаду, 91-й окремий стрілецький полк та інші підрозділи. Перевага була очевидною не тільки в особовому складі, а й у танках, артилерії та протитанкових засобах.

“Якщо оцінювати бойові потенціали загалом, співвідношення сил становило 1:9 на користь противника”, – зазначив комбриг. Згідно з військовими теоріями, співвідношення 1:3 вже дає противнику перевагу, тому ситуація під Вугледаром була надзвичайно складною.

Крім того, українські військовослужбовці відзначають, що в районі Вугледару росіяни мали перевагу 10 до 1 в артилерійських системах. Це стало можливим через близькість Донбасу до західної частини Росії, що дозволяло Москві оперативно перекидати війська та боєприпаси до лінії фронту.

Загалом, оборона Вугледару в умовах такої переваги противника була надзвичайно складним завданням, і комбриг Охріменко відкрито визнає, що утримати місто було неможливо.