Європейський Союз не включатиме заборону на імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ) у найближчі пакети санкцій проти Росії. Як повідомило агентство Reuters з посиланням на офіційні джерела в Брюсселі, ключовими причинами такого рішення стали опір з боку окремих країн-членів, невизначеність щодо альтернативних джерел постачання, а також стратегічні міркування напередодні важливих енергетичних переговорів із США.
Попри амбітні цілі щодо повної енергетичної незалежності від Росії до 2027 року, ЄС продовжує закуповувати значні обсяги російського СПГ. У 2023 році, згідно з офіційною статистикою, російський скраплений газ забезпечив близько 19% загального імпорту газу до Євросоюзу, навіть при тому, що трубопровідні постачання після початку повномасштабної війни були істотно скорочені.
Значна частина російського СПГ надходить через порти Франції, Бельгії, Іспанії та Нідерландів. У цих країнах розташовані великі LNG-термінали, які стали критично важливими для стабільного енергопостачання Європи після енергетичної кризи 2022 року.
Рішення не вводити нову заборону у рамках 17-го пакета санкцій є проявом компромісного підходу між державами-членами ЄС, які мають різні економічні й енергетичні інтереси. Деякі країни, такі як Німеччина, Польща та країни Балтії, підтримують більш жорсткий санкційний тиск на Кремль, тоді як інші, зокрема Іспанія, Угорщина чи Австрія, демонструють обережність через залежність від російських енергоносіїв і брак надійних альтернатив.
До того ж, в Єврокомісії вважають, що передчасне введення повної заборони на російський СПГ може ослабити позиції ЄС під час майбутніх торговельних переговорів зі США, де головною темою буде імпорт американського скрапленого газу як заміни російському.
Натомість у Брюсселі готують оновлену стратегічну “дорожню карту”, яка має бути презентована на початку травня. Вона передбачає поетапну відмову від російських енергоносіїв, включно зі скрапленим газом, до 2027 року. Хоча подробиць цього плану поки немає, у ЄС підкреслюють, що йдеться не лише про енергетичну безпеку, а й про геополітичну незалежність від Кремля.
Очікується, що новий, вже 17-й пакет санкцій проти Росії буде представлений до червня 2025 року. Проте, за словами європейських дипломатів, робота над ним просувається повільно — через складність узгодження позицій 27 країн-членів та втому від конфлікту серед деяких урядів.
Відмова від імпорту російських енергоносіїв — одна з головних цілей ЄС після початку повномасштабної війни Росії проти України. За два роки Європа суттєво скоротила постачання нафти, вугілля та трубопровідного газу з РФ. Проте саме СПГ залишився одним із найбільш вразливих напрямів, де Москва продовжує отримувати прибутки від європейських споживачів.
Експерти зазначають, що кожна відстрочка у впровадженні заборон дає Росії додатковий час і ресурси для продовження війни. Водночас поспішна відмова без належної заміни може призвести до нової енергетичної кризи в Європі.
