В Україні та Західних країнах суттєво відрізняється підхід до використання медичних рукавичок. Якщо в Україні основна увага приділяється захисту медиків, то в Європі та інших західних країнах головним є захист пацієнта. Про це розповіла Олена Мошинець, кандидатка біологічних наук і старша наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України в інтерв’ю «Главкому».
Мошинець пояснює, що в Україні лікарі часто використовують рукавички як засіб захисту для себе, не завжди змінюючи їх після кожного пацієнта. Це призводить до того, що лікарі можуть переносити інфекції від одного хворого до іншого. У західних країнах, натомість, лікар має обов’язок змінювати рукавички перед кожним новим пацієнтом, щоб захистити його від можливих госпітальних інфекцій.
«Медичні працівники вважають, що рукавички – це для їхнього захисту. У той час як на Заході рукавички – це те, що захищає пацієнта від госпітального середовища», — зауважує мікробіологиня.
За словами Мошинець, у європейських лікарнях діє дуже суворий інфекційний контроль, що включає регулярну стерилізацію, зміну обладнання та постійний моніторинг інфекцій. Однак в Україні часто ігнорується необхідність такого контролю. Це, на її думку, є однією з причин поширення небезпечних госпітальних інфекцій, від яких пацієнти можуть постраждати.
Ситуація стає ще складнішою через те, що в Україні з’являються штами бактерій, стійкі до більшості антибіотиків, включаючи нові препарати, які використовуються в Європі. Мошинець попереджає, що українські штами вже «зламали» один із найновіших і найсильніших антибіотиків – цефідерокол. Це викликає страх у європейських лікарнях, які уникають прийому українських пацієнтів через ризик поширення цих небезпечних бактерій.
