Європейські лідери оголосили про готовність подвоїти військову та фінансову підтримку України на тлі наростаючої тривоги щодо можливого згортання співпраці у сфері безпеки з боку адміністрації Дональда Трампа. Як повідомляє видання The New York Times, публічні суперечки між Вашингтоном і Києвом, раптове блокування військового зв’язку Starlink (системи Starshield, яку фінансує Пентагон) та зупинка попереджень про російські балістичні удари змусили європейських партнерів шукати термінові механізми компенсації американських спроможностей, аби не допустити руйнування системи протиповітряної оборони та управління військами на п’ятому році повномасштабної війни.
Під час свого офіційного візиту до Лондона, де відбулася аудієнція в короля Чарльза III та переговори з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом, президент Володимир Зеленський прямо підтвердив наявність серйозних складнощів із ключовим партнером. Глава держави зазначив, що отримав «багато різних сюрпризів», на які не очікуєш у межах справжнього союзництва. У відповідь офіційний Лондон гарантував термінове прискорення постачання оборонних пакетів, зокрема нової партії зенітних ракет, що довели високу ефективність у перехопленні російських дронів-камікадзе. Одночасно генеральний секретар НАТО Марк Рютте, виступаючи на пресконференції в Естонії, закликав союзників ігнорувати залякування Кремля та різко наростити надання засобів ППО: «Путін намагається послабити нашу рішучість… Але Росія зазнає невдачі на полі бою, і ми не піддамося».
Головним викликом для європейських столиць залишається заміщення унікальних розвідувальних можливостей США. Хоча Велика Британія має розвинену глобальну мережу в рамках альянсу «П’ять очей» (Five Eyes), а Польща та країни Балтії щоденно діляться значними обсягами даних тактичного рівня, саме супутникові системи геопросторової та радіотехнічної розвідки США забезпечували абсолютну точність і завчасність попереджень про ворожі ракетні пуски. Як зазначив аналітик Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) Томас Візінгтон, розвідслужби європейських країн володіють потужним потенціалом, проте їхня інформація часто є фрагментованою через різні рівні внутрішньої секретності, що сповільнює процес обміну. Водночас колишній директор Національного агентства геопросторової розвідки США Роберт Муррет висловив сумнів, що американська розвідувальна спільнота повністю підкориться політичному тиску Білого дому, оскільки кадрове керівництво спецслужб займає послідовну антиросійську позицію і не відчуває жодних симпатій до Кремля.
Криза довіри між Києвом та Білим домом розвивається на тлі передвиборчих маневрів Дональда Трампа напередодні проміжних виборів до Конгресу 3 листопада. Намагаючись зупинити атаки ЗСУ на російські НПЗ заради збиття цін на нафту та просування сепаратних торговельних угод із Москвою, американська адміністрація навіть порушувала питання виборів в Україні. У нещодавньому інтерв’ю журналісту Пірсу Моргану Зеленський рішуче відкинув такий тиск, підкресливши, що жоден зовнішній політик чи мільярдер не може призначати українську владу, а проведення виборчого процесу під час щоденних бомбардувань є юридично та безпеково неможливим. За цих обставин рішучість Європи взяти на себе ключове навантаження стає головним стабілізуючим чинником українського фронту.
