Європейський Союз запровадив суворі обмеження на імпорт сталі, зменшивши загальну безмитну квоту на 47% — до 18,3 млн тонн на рік. За перевищення цього ліміту постачальникам доведеться сплачувати 50-відсоткове мито. Нові протекціоністські заходи торкнулися й українських виробників, змусивши Київ шукати нові шляхи співпраці з європейськими партнерами.
Голова представництва України при ЄС Всеволод Ченцов зазначив, що під час переговорів українська сторона наполягала на збереженні вільного доступу для вітчизняної сталі, зважаючи на безпрецедентні безпекові виклики, в яких працюють металургійні підприємства. Проте, як країна-кандидат на вступ, Україна поділяє занепокоєння ЄС щодо дисбалансів на світовому ринку та необхідності захисту європейської промисловості.
Дипломат наголосив на терміновій потребі знайти альтернативні механізми доступу української продукції на ринок Євросоюзу з огляду на майбутнє членство держави в блоці. На його думку, Україна та Єврокомісія мають спільно розробити «дорожню карту» прискореної інтеграції української металургії в екосистему сталеливарної промисловості ЄС. Перші висновки щодо нових умов торгівлі та подальшої моделі співпраці планують зробити після трьох місяців дії обмежень.
Тим часом у Варшаві схвально відреагували на нові квоти. Польська сторона вважає, що Єврокомісія врахувала більшість їхніх вимог щодо захисту ринку від надмірного надходження сталі з третіх країн, зокрема з України. Натомість ще минулого року в Брюсселі запевняли, що такий план захисту ринку не скасує чинних преференцій для Києва і не зашкодить двосторонній торгівлі.
