Звичайні на перший погляд речі — як-от похід на концерт або місцевий ринок — можуть мати глибокий позитивний вплив на психічне здоров’я. Нове австралійське дослідження довело: живі соціальні події мають перевагу над онлайн-альтернативами, особливо у сфері емоційного благополуччя.
Науковці з Південної Австралії оцінили вплив регулярного відвідування очних заходів на психіку дорослих людей. У дослідженні взяли участь 351 респондент, а ключовою методикою оцінки стала модель PERMA — інструмент, що аналізує п’ять складових добробуту: позитивні емоції, залученість, стосунки, сенс і досягнення.
Результат виявився однозначним: регулярна участь у публічних подіях пов’язана з більшою радістю, глибшою залученістю та вищим загальним рівнем психоемоційного комфорту.
“Ми довели це кількісно, а не лише на рівні спостережень, — наголошує доцентка Санні Сон, співавторка дослідження, — очні заходи викликають позитивні емоції, занурення в момент і спонукають до соціальної взаємодії, якої бракує онлайн-зустрічам”.
Професорка Еліза Кітчен з Університету Фліндерса додає, що участь у подіях має потенціал не тільки для особистого розвитку, а й для колективної користі:
“Ми можемо стратегічно інтегрувати подібні активності у робочі колективи чи освітні установи. Це допомагає будувати почуття приналежності та підвищує продуктивність”.
Це особливо актуально після пандемії COVID-19, коли більшість подій перейшли у віртуальний формат. Науковці зазначають: хоча онлайн-заходи можуть приносити короткочасне задоволення, вони не забезпечують глибокого емоційного ефекту. Ба більше — не знижують рівень самотності, як це роблять живі події.
Цікаво, що позитивний вплив фіксувався навіть у людей з уже наявними психологічними труднощами. Особиста присутність сприяла покращенню стану, незалежно від діагнозу. Це відкриває нові горизонти для використання очних заходів як частини профілактичної системи охорони психічного здоров’я.
На думку авторів, організація публічних подій має розглядатися не лише як розвага, а як інструмент суспільного здоров’я. Адже чим вищий рівень благополуччя — тим менше навантаження на медицину, і тим вищий рівень соціальної згуртованості.
