Операція в Курській області, що відзначилась значним успіхом для українських сил, стала важливою віхою в боротьбі України проти агресії. Згідно з останніми повідомленнями, ця операція стала справжнім бенефісом головкому Збройних сил України (ЗСУ) Олександра Сирського, і підготовка до неї трималась у секреті від Західних союзників. Це рішення було ухвалене після того, як попередні спроби контрнаступу були зірвані через інтервенцію союзників.

Угруповання ЗСУ на цьому напрямку джерело, близьке до головкому, оцінює в 10-20 тисяч осіб.

🔸Готуючись до операції в Курській області, військове керівництво України розглядало кілька варіантів, а саме: удар у Брянській області, удар у Курській області, комбінований удар у двох регіонах одразу або ще більший масштаб.

🔸 Сирський тримав свої плани в таємниці, ділившись ними тільки з вузькою групою генералів і співробітників служб безпеки. Із президентом України Володимиром Зеленським він говорив віч-на-віч, без свого штабу.

🔸 Більшість інформації армійська розвідка дізнавалася самостійно, а не доручила це ГУР. Головне управління було включено тільки на пізній стадії підготовки операції.

🔸Західні союзники також не знали про те, до чого готувалася Україна. Обмежені комунікації до рівня службової необхідності дозволили ЗСУ почати атаку до того, як росіяни зрозуміли, що відбувається.

🔸 Самі солдати почали підозрювати, що відбувається щось серйозне на початку серпня, коли їм раптово видали спорядження. Зокрема, нові каски з вбудованими навушниками, а також нові штурмові гвинтівки. Вони проводили навчання на макетах, які, як пізніше зрозуміли, були російськими селами.

🔸 Головком Сирський приберіг більшу частину атакувальних сил саме для другої хвилі і, можливо, з цієї причини Росія спочатку вважала прорив не надто серйозним.