Європа готується до життя без США: чи стане «Коаліція охочих» новим безпековим союзом.
На тлі заяв і дій Дональда Трампа щодо можливого приєднання Гренландії до США відносини між Європою та Сполученими Штатами стрімко погіршуються. У більшості європейських урядів дедалі частіше звучить думка, що врятувати ці відносини у звичному форматі вже неможливо.
Водночас у Європі дедалі активніше розвивається формат співпраці, відомий як «Коаліція охочих», який функціонує без участі Дональда Трампа. За оцінкою видання Politico, цей формат може з часом перерости у новий воєнний союз, до якого потенційно увійде й Україна.
У приватних розмовах європейські чиновники називають ідею анексії Гренландії «божевіллям» і вважають, що вона потребує жорсткої відповіді з боку Європи. Один із єврочиновників визнав, що Європу справедливо критикують за м’якість у ставленні до Трампа, однак наголосив, що існують чіткі червоні лінії, які не можна ігнорувати. Все більше високопосадовців у ЄС доходять висновку, що США під керівництвом Трампа більше не є надійним торговельним, а тим паче безпековим партнером. На цьому тлі в Європі зростає усвідомлення необхідності терміново переглянути власне майбутнє та архітектуру безпеки. За словами співрозмовників Politico, цей процес уже розпочався. У матеріалі зазначається, що якщо Сполучені Штати не змінять свій підхід принципово, це може завершитися радикальною перебудовою Заходу та порушенням глобального балансу сил. Наслідки можуть бути як економічними, так і безпековими. Європа наразі не готова повністю гарантувати власну оборону без підтримки Вашингтона, а США ризикують втратити вплив в Африці та на Близькому Сході через можливу втрату доступу до європейських баз і аеродромів. У Європі дедалі активніше обговорюють сценарій довгострокового погіршення відносин зі США. Багато дипломатів і урядовців визнають, що такий розвиток подій буде болючим і може фактично покласти край НАТО в його нинішньому вигляді. Саме на цьому тлі під час другого терміну Дональда Трампа низка європейських країн, зокрема й ті, що не входять до ЄС, сформували ефективний механізм співпраці у вигляді «Коаліції охочих», спочатку створеної для підтримки України. Радники з національної безпеки з 35 урядів регулярно контактують між собою, проводять онлайн-зустрічі, особисті переговори та підтримують постійний зв’язок через неформальні канали.
Європейські лідери також використовують спільний груповий чат для швидкої координації дій. У ньому, зокрема, беруть участь прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. У цьому форматі регулярно обговорюють дії Трампа, що дозволяє Європі оперативно реагувати на нові виклики. Навіть обережний у заявах Стармер уже назвав тарифні погрози Трампа помилкою. Хоча «Коаліція охочих» створювалася насамперед для допомоги Україні, вона значно зміцнила особисті зв’язки між ключовими фігурами в європейських столицях і дозволила налагодити ефективну взаємодію. Один із дипломатів зазначив, що учасники формату можуть легко зв’язатися між собою та швидко узгоджувати позиції. Аналітики не виключають, що цей формат може стати основою нового безпекового альянсу в умовах, коли США більше не гарантують повноцінну підтримку НАТО. Такий союз не відмовлятиметься від співпраці з Америкою, але й не сприйматиме її як безумовну.
У спільних чатах лідерів «Коаліції охочих» бере участь і президент України Володимир Зеленський. Це відкриває можливість створення воєнного союзу за участю України, яку в Європі називають найбільш мілітаризованою державою серед партнерів. Україна має велику армію, розвинену індустрію виробництва безпілотників і реальний досвід сучасної війни. За участі Франції, Німеччини, Польщі, Великої Британії та України потенційна військова міць такого союзу була б значною і включала б як ядерні, так і неядерні держави. Для України це могло б стати альтернативою НАТО. Додатковим сигналом змін стала нещодавня ініціатива європейського комісара з питань оборони Андрюса Кубілюса, який запропонував створити постійну армію ЄС чисельністю 100 тисяч осіб і відродити ідею Європейської ради безпеки з близько 12 членів, включно з Великою Британією. У Європі панує згода, що переговори про нову архітектуру безпеки мають розпочатися якомога швидше. Найближчими днями лідери ЄС зберуться на екстрений саміт для обговорення реакції на погрози Трампа щодо Гренландії, хоча порядок денний може бути значно ширшим.
Також не виключається зустріч між європейською та американською сторонами під час можливого візиту Дональда Трампа на Всесвітній економічний форум у Давосі.
