Незважаючи на регулярні обстріли, близькість до лінії фронту та тотальне замінування територій, туризм розглядається як один із головних інструментів післявоєнного відновлення Харківської області. Хоча зараз ідея повноцінних мандрівок регіоном виглядає нездійсненною, фахівці вже сьогодні порушують питання про використання туристичної галузі для економічного та соціального відродження краю.
До початку повномасштабного вторгнення Харківщина не мала статусу популярного курорту на кшталт Одеси чи Львова, проте володіла колосальним культурним та архітектурним багажем. Гостей приваблювали урбаністичні контрасти Харкова, де дворянські садиби XIX століття межують із конструктивізмом 1920-х років, зокрема легендарним Держпромом на площі Свободи. Регіон також пропонував рекреаційні маршрути вздовж Сіверського Дінця та екскурсії унікальними палацово-парковими комплексами Центральної України.
Водночас туристичний потенціал області роками залишався недооціненим. Масштабні маршрути через Старий Мерчик, Шарівку, Наталівку, Співочі тераси та Краснокутський дендропарк так і не отримали належного фінансування та розвитку ще до початку бойових дій.
Сьогодні ж російська збройна агресія фізично знищує історичне обличчя регіону. Найбільш показовим актом культурного терору став удар у ніч на 7 травня 2022 року по Національному літературно-меморіальному музею Григорія Сковороди в селі Сковородинівка. Ракета вщент спалила будівлю XVIII століття саме в рік 300-річного ювілею філософа, залишивши від садиби лише голі стіни. Попри ці жахливі втрати, експерти наводять приклад Варшави 1945-го чи боснійського Мостара 1995 року – міст, які довели, що навіть після тотальних руйнувань туристична галузь здатна повернутися і стати драйвером відбудови.
