У публікації звертають увагу на професійний досвід виконавиці експертиз у справі “Мідас” та структуру її державних замовлень.
Чоловік експертки, якій Національне антикорупційне бюро України доручило проведення судових експертиз у кримінальному провадженні, раніше працював у підрозділі поліції Житомирської області разом із нинішнім старшим детективом у цій справі Олегом Москаленком. Автори розслідування називають це можливим конфліктом інтересів.
Згідно з відкритими реєстрами, Тетяна Радківська має досвід участі лише у трьох цивільних справах про поділ майна в Коростишівському районному суді Житомирської області. 25 травня 2010 року вона отримала свідоцтво судового експерта, але вже через пів року його було анульовано разом із звільненням з Житомирського відділення Київського НДІСЕ. Законодавство того часу дозволяло анулювання свідоцтва лише у випадку грубого порушення або систематичних порушень, що призводять до втрати довіри. Після отримання нового свідоцтва у 2021 році Тетяна Радківська отримала 11 державних контрактів, з яких сім стосувалися експертиз для НАБУ щодо котеджного містечка в Козині. Загальна вартість цих замовлень становила близько 887,8 тис. грн, при цьому приблизно 77% суми забезпечили контракти антикорупційного бюро. Наприкінці 2025 — на початку 2026 року НАБУ уклало щонайменше сім окремих договорів на проведення оціночно-будівельних і комплексних експертиз одного об’єкта нерухомості. Вартість кожної закупівлі становила від 40 до 99 тис. грн, тобто залишалася в межах допорогових сум, що дозволяє не проводити відкриті торги. Загальна вартість усіх експертиз досягла 629,8 тис. грн, що перевищує поріг для конкурентної процедури закупівлі. Автори публікації припускають, що поділ об’єкта на кілька експертиз може свідчити про штучне дроблення закупівлі та фактичне проведення її без конкуренції, що заборонено законодавством.
Також у розслідуванні підкреслюється правовий статус виконавця експертиз. Судово-експертна діяльність в Україні є незалежною професійною діяльністю, а не підприємництвом. Приватні експерти не мають працювати як ФОП на спрощеній системі. Використання такого оформлення створює підстави для підозр в обході податкового законодавства як з боку експерта, так і державного органу-замовника.
