Вартість транспортування російської нафти марки Urals до індійських портів зросла до рекордних показників. За даними міжнародних танкерних брокерів та джерел агентства Reuters, логістичні витрати експортерів з РФ поглинають дедалі більшу частку прибутку від продажу сировини.
Динаміка цін та ключові маршрути:
- Загальний рівень витрат: Доставка одного бареля нафти Urals до індійських нафтопереробних заводів наразі оцінюється у $30 і більше.
- Маршрут із Чорного моря: Вартість фрахту танкера типу Suezmax із портів Чорного моря (зокрема Новоросійська) зросла з $19 млн у вересні до рекордних $27–30 млн за рейс у жовтні.
- Маршрут із Балтійського моря: Перевезення танкерами типу Aframax із балтійських портів РФ до Індії подорожчало з $13–16 млн до $21–23 млн (з окремими пропозиціями судновласників до $25 млн).
Фактори зростання вартості:
- Безпекові ризики у Чорному морі: Підвищена небезпека судноплавства та ризики для цивільних суден у чорноморському басейні значно підвищили страхування військово-морських ризиків та премію для судновласників.
- Дефіцит та сегментація флоту: Обмеженість кількість танкерів «тіньового флоту», готових працювати з російською нафтою в умовах західних санкцій, створює жорстку конкуренцію за вільний тоннаж.
- Глобальний дефіцит танкерів: Загальне зростання ставок фрахту на світовому ринку наливних вантажів дозволяє судновласникам утримувати високі цінові планки. Попри прохання російських експортерів про поступки, перевізники відмовляються знижувати ставки.
Фінансові наслідки для експортерів
Суттєвий стрибок фрахтових ставок означає, що понад 25–30% від кінцевої вартості бареля нафти Urals витрачається суто на її транспортування. Це суттєво зменшує чисті прибутки російських нафтових компаній та звужує можливості надання знижок індійським покупцям.
