Міжнародний кримінальний суд офіційно розсекретив чотири ордери на арешт вищих керівників радикального руху «Талібан» у межах масштабного розслідування ситуації в Афганістані. Згідно з оприлюдненими документами, судді дійшли висновку про наявність обґрунтованих правових підстав підозрювати лідерів угруповання у скоєнні тяжких злочинів проти людяності. Йдеться насамперед про систематичне, цілеспрямоване та жорстоке переслідування жінок, дівчат та інших вразливих соціальних груп. Юридична оцінка Міжнародного кримінального суду спирається на тривалий аналіз державної політики, яку таліби впроваджують після силового захоплення влади, спрямованої на тотальне придушення фундаментальних прав і свобод цивільного населення. Варто зазначити, що ордери на арешт верховного лідера «Талібану» Хайбатулли Ахундзади та голови Верховного суду Абдула Хакіма Хаккані були санкціоновані ще 8 липня 2025 року, тоді як документи щодо двох інших високопосадовців, Аги та Надіма, датовані 9 вересня того ж року. Дотепер ці ордери залишалися суворо засекреченими задля забезпечення ефективності слідчих дій та безпеки свідків, проте наразі інстанція визнала за необхідне зробити цю інформацію повністю публічною.
Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду встановила, що підозрювані несуть пряму кримінальну відповідальність за віддання злочинних наказів, підбурювання, спонукання та заохочення до політики тотальної дискримінації. Ця політика беззаперечно кваліфікується міжнародним кримінальним правом як злочин проти людяності у формі переслідування. Судові інстанції наголошують, що представники «Талібану» свідомо сформували та реалізують державний репресивний механізм, наслідком якого стали масові й кричущі порушення прав людини. Суд безпосередньо пов’язує таку інституційну політику з численними задокументованими фактами вбивств, незаконних позбавлень волі, жорстоких тортур, сексуального насильства та насильницьких зникнень неугодних режиму громадян. Особливий акцент у матеріалах розслідування робиться на тому, що головною мішенню репресивної машини стали саме афганські жінки та дівчата. Шляхом видання незліченних радикальних указів, єдиктів та розпоряджень керівництво талібів фактично запровадило на підконтрольних територіях систему гендерного апартеїду.
Репресивні заходи уряду талібів призвели до абсолютного виключення жінок із суспільно-політичного, культурного та економічного життя Афганістану. Їхні права були катастрофічно обмежені у всіх без винятку сферах: від повної заборони на здобуття середньої та вищої освіти до жорсткої регламентації приватного і сімейного простору. Жінки втратили базове право на свободу пересування без супроводу родича-чоловіка, свободу вираження поглядів, переконань, совісті та релігії. Рішення Міжнародного кримінального суду про видачу ордерів на арешт найвищого керівництва «Талібану» є надзвичайно важливим юридичним актом, який надсилає потужний і недвозначний сигнал усій міжнародній спільноті про категоричну неприпустимість нормалізації дипломатичних відносин із режимом, що базується на терорі та порушенні базових норм міжнародного гуманітарного права. Цей крок не лише фіксує злочини режиму на найвищому глобальному рівні, але й створює міцне юридичне підґрунтя для притягнення винуватців до невідворотної відповідальності, блокуючи будь-які їхні спроби легітимізуватися на світовій арені.
