Будь-які повоєнні гарантії безпеки для України зможуть ефективно запрацювати лише за умови, що з їхнім форматом офіційно погодиться Російська Федерація. Про це заявив Державний секретар США Марко Рубіо, окреслюючи позицію нової американської адміністрації напередодні вирішальних дипломатичних зустрічей.

Відповідаючи на запитання щодо ймовірності надання Вашингтоном безпекових гарантій за зразком п’ятої (колективна оборона) або четвертої (спільні консультації) статей Північноатлантичного договору, топдипломат підтвердив, що всі ці концепції наразі перебувають на стадії активного обговорення. За його словами, остаточний план ще не затверджено, проте головною метою залишається створення умов, за яких Київ почуватиметься захищеним після завершення бойових дій.

«Усі ці питання [обговорюються]… Я не думаю, що ми вже визначилися з остаточним конкретним планом щодо того, як саме це має виглядати. Думаю, обговорювалися концепції того, як могли б виглядати гарантії безпеки після конфлікту, і причина, через яку ця тема залишається в центрі уваги, полягає в тому, що, на мій погляд, ключовим фактором для остаточного припинення війни є розуміння того, що Україна відчуватиме себе в безпеці після війни», – наголосив очільник Держдепартаменту.

Водночас Рубіо чітко дав зрозуміти, що без схвалення з боку Кремля нова безпекова архітектура не матиме практичного сенсу. «Тому я думаю, що саме про це йдуть розмови, і хоча декому може здаватися, ніби ми рухаємося у зворотному напрямку, насправді ці гарантії безпеки стануть ключовими для того, щоб Україна змогла на щось погодитися, але це має бути щось, із чим погодиться і Росія. Я кажу очевидне, але, на мій погляд, саме тому ці переговори настільки критично важливі», – додав американський політик.

Резонансні заяви пролунали безпосередньо перед стартом тристоронніх переговорів за участю делегацій України, Росії та США, які проходять 10–11 листопада в Абу-Дабі. Це перша зустріч у подібному форматі з лютого поточного року. Дипломатичний процес активізувався на тлі посилення російських ракетно-дронових атак, наближення складної зими та нещодавніх президентських виборів у Сполучених Штатах, результати яких зафіксували зміну адміністрації та провістили неминучі коригування у зовнішньополітичному курсі Вашингтона.