Нова хірургічна тактика ударів українських безпілотників по нафтопереробній індустрії країни-агресора спровокувала масштабну системну кризу на внутрішньому ринку РФ. Замість звичайних резервуарів чи первинних вишок, Сили оборони тепер цілеспрямовано нищать складні технологічні вузли вторинної переробки – зокрема, гідрокрекінгові установки, які відповідають за випуск готового дизельного палива та бензину.

Експерти наголошують, що таке високотехнологічне обладнання виготовляється за індивідуальними замовленнями, а через жорсткі західні санкції Росія повністю відрізана від постачання необхідних компонентів. Крім того, українські військові запровадили практику систематичних повторних ударів по одних і тих самих підприємствах, що робить їхнє відновлення практично неможливим. Наочним прикладом став нафтопереробний комплекс у Туапсе: після серії нальотів обсяги перевалки нафти там у травні рухнули на катастрофічні 91% порівняно з минулим роком. Загалом у РФ через позапланові ремонти одночасно зупинилися потужності вторинної переробки обсягом понад 1,2 мільйона барелів на добу, а щомісячне виробництво дизеля впало на 10%.

Кремль уже був змушений офіційно визнати кризу в ПЕК та запровадити сувору заборону на експорт бензину й авіаційного гасу. Наразі дефіцит та панічні черги на заправках зафіксовані щонайменше у 14 регіонах Росії, а також в окупованому Криму. Західні аналітики констатують, що у 2026 році українська безпілотна кампанія набула небачених масштабів і методично виснажує запаси міцності російської паливної системи.

«Якщо нафтопереробні заводи, розташовані в європейській частині Росії, втратять хоча б 50% своїх потужностей, то решта нафтопереробної галузі не зможе задовольнити потреби як експорту нафтопродуктів, так і внутрішнього споживача», – пояснив військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.