Росія близька до завершення поетапних поставок до Ірану, які офіційно подаються як гуманітарна допомога, однак можуть включати й військову складову. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані західних розвідувальних служб.
За інформацією джерел, знайомих із розвідданими, переговори між Москвою і Тегераном щодо постачання безпілотників розпочалися одразу після ударів США та Ізраїлю по Тегерану. Логістика поставок стартувала на початку березня і, за попередніми оцінками, має завершитися до кінця місяця.
Офіційно російська сторона наголошує на гуманітарному характері допомоги. Зокрема, раніше повідомлялося про відправку понад 13 тонн медикаментів через територію Азербайджану. Водночас, за даними західних джерел, Москва вже передає Ірану розвідувальну інформацію, включно із супутниковими знімками та даними для цілевказання.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заперечив інформацію про передачу безпілотників, назвавши її “фейками”, але підтвердив, що контакти між сторонами тривають.
За оцінками розвідки, мова може йти про дрони типу “Герань-2” — модифіковані версії іранських Shahed, які Росія активно застосовує у війні проти України. Ці апарати, за даними експертів, отримали покращені двигуни, навігаційні системи та підвищену стійкість до засобів радіоелектронної боротьби.
Аналітики зазначають, що Іран, попри наявність власних запасів безпілотників, зацікавлений у доступі до вдосконалених технологій. Зокрема, це може дозволити підвищити ефективність ударів і створити базу для подальшого розвитку власних зразків озброєння.
Ситуацію ускладнює удар Ізраїлю по одному з ключових логістичних маршрутів у районі Каспійського моря, який використовується для зв’язку між Росією та Іраном. Це може вплинути на швидкість і масштаби поставок.
Водночас, за даними джерел, Росія відмовила Ірану у передачі систем протиповітряної оборони С-400, побоюючись прямої ескалації зі США та необхідності залучення власних військових для їх обслуговування.
Попри підписану раніше угоду про стратегічне партнерство, яка не передбачає взаємних оборонних зобов’язань, нинішні поставки можуть свідчити про готовність Москви розширювати військову співпрацю з Тегераном.
