Раніше Арктику вважали одним із найтихіших місць на планеті, однак нові дослідження свідчать про суттєві зміни. Підводний звуковий ландшафт регіону стає дедалі гучнішим і різноманітнішим, що викликає занепокоєння в науковців.
Зазвичай Арктику уявляють як безмежну крижану пустелю, проте питання шуму довгий час залишалося поза увагою. Нове дослідження, опубліковане у виданні Science Focus, базується на аналізі підводних звуків, зібраних у районі Кембридж-Бей у канадській частині Арктики. Отримані дані свідчать: у міру прискорення танення льоду через зміну клімату звукове середовище під водою істотно трансформується.
За словами провідного автора дослідження, доктора Філіпа Блонделя з Університету Бата, темпи потепління в Арктиці більш ніж утричі перевищують середньосвітові. Лід тане швидше і раніше, а період його відновлення скорочується. Це відкриває регіон для активнішої людської діяльності, зокрема судноплавства, яке є потужним джерелом шуму. Втім, кораблі — не єдине джерело акустичного навантаження. Додатковий шум створюють снігоходи, літаки та невеликі судна. Частина таких джерел не фіксується супутниковими системами моніторингу, тому їхній вплив часто не враховується у наукових моделях. Проблема ускладнюється тим, що багато арктичних видів, зокрема кити та тюлені, залежать від звуків для спілкування, навігації, пошуку їжі та уникнення небезпеки. Зростання шумового фону може перешкоджати цим процесам. Наприклад, один тип звуку здатен завадити киту підтримувати контакт із дитинчам, тоді як інший — відлякати його від важливих місць годування. Водночас дослідники не закликають до повної тиші в Арктиці. Натомість вони наголошують на необхідності ширшого підходу до екологічної політики, який враховуватиме різні частоти підводного шуму та їхній вплив на екосистему.
Зміни в акустичному середовищі Арктики стають ще одним свідченням того, як кліматичні процеси та людська активність поступово трансформують один із найвразливіших регіонів планети.
