Біля західного узбережжя Гренландії вчені виявили найглибший із коли-небудь зафіксованих газових гідратів, відомих як гідрати Фрейя. Відкриття зробила команда експедиції Ocean Census Arctic Deep EXTREME24 з Арктичного університету Норвегії (UiT).
Спочатку дослідники помітили виділення газу у товщі води, що свідчило про незвичайну активність на великій глибині. Для дослідження було використано дистанційно керований підводний апарат, який зібрав зразки метану, сирої нафти та морського життя. Виявилося, що екосистема, розташована на глибині близько 3640 метрів, є багатою біологічно і геологічно динамічною.
Як пояснив співкерівник експедиції Джуліан Панієрі, відкриття переписує наші уявлення про арктичні глибоководні екосистеми та колообіг вуглецю. Тварини, що мешкають на курганах Фрейї, харчуються хемосинтетичними мікробами, які перетворюють метан, сульфіди та інші вуглеводні на біологічне паливо. Серед мешканців курганів Фрейї виявлено трубчастих черв’яків родин Siboglinidae та Maldanidae, равликів родин Skeneidae і Rissoididae, а також амфіподів родини Melitidae. За складом ця екосистема схожа на арктичні гідротермальні джерела на аналогічних глибинах. Дослідження сполук у осадових породах вказує, що нафта і гази, які підтримують життя на глибині, ймовірно, походять від квіткових рослин, що росли в теплій, лісистій Гренландії у міоцені, приблизно 23–5,3 млн років тому.
Вчені відзначають, що відкриття важливе для розуміння біорізноманіття, кліматичних процесів та майбутнього управління арктичними ресурсами.
